Урядовий портал гаряча телефонна лінія для звернень громадян
Меню навигації
Свята України
Ми в соц.мережах
Курс валют
Ціни на паливо
Популярні статті
Наше опитування
Реклама

Купить доску, брус, рейку, пиломатериалы Белогородка, Дмитровка, Ирпень, Буча

10-04-2011, 12:00  БізнесБiзнес-клiмат вiд уряду: Олiгархам - пiльги, пiдприємцям - тюрми
 
Помітили помилку! Виділіть фрагмент тексту + натисніть Ctr+Enter та повідомте нас!
Бiзнес-клiмат вiд уряду: Олiгархам - пiльги, пiдприємцям - тюрми
Бiзнес-клiмат вiд уряду: Олiгархам - пiльги, пiдприємцям - тюрми
Уряд вирiшив реабiлiтуватися за поразки Податкового кодексу, стосами штампуючи законопроекти з дерегуляцiї пiдприємницької дiяльностi. Утiм бiльшiсть законодавчих iнiцiатив, запропонованих командою Миколи Азарова, здатнi полегшити життя пересiчних вiтчизняних пiдприємцiв лише на паперi. Реальнi ж преференцiї вiд держави стабiльно отримують лише обранi.

Чи не найбiльшим досягненням, судячи iз слiв Урядового уповноваженого с питань дерегуляцiї господарської дiяльностi, стало суттєве скорочення дозволiв i лiцензiй, отримання яких необхiдне для ведення бiзнесу. «За минулий рiк скасовано лiцензування 2046 з 2268 робiт i 23 з 78 видiв дiяльностi, спрощено процедуру отримання дозволiв, загальна кiлькiсть яких скоротилася на 60%, з 227 видiв дозвiльних документiв, що дiяли ранiше, залишився лише 91» - нещодавно переможно констатував пан Бродський.

Утiм, такi заяви можуть викликати лише гiрку усмiшку у менеджерiв та власникiв мiльйонiв пiдприємств, чия дiяльнiсть потребує отримання лiцензiй.

По-перше, левова частка скасованих лiцензiй i дозволiв були, як то кажуть, «непрацюючими», тобто вже давно замiненi бiльш сучасними вiдповiдниками, дiю яких нiхто не вiдмiняв.

По-друге, останнi змiни, внесенi в Закон «Про лiцензування деяких видiв пiдприємницької дiяльностi» (пiдписанi Президентом наприкiнцi 2009 року), дiйсно встановили безстрокову дiю лiцензiй, тодi як до цього вони видавалися на три роки. Однак, пiд час опрацювання документа у парламентi профiльним вiдомствам, що не бажали втрачати прибуткової справи, вдалося протягнути до закону вигiднi для себе норми. I тепер за зверненням органа лiцензування уряд може встановлювати строки дiї для окремих видiв лiцензiй.

До того ж лiцензiї, що були виданi до набрання чинностi згадуваних правок так i залишилися трирiчними. Але головна проблема навiть не в цьому. Головний бiль у пiдприємств викликають не стiльки необхiднiсть отримувати чи подовжувати лiцензiї, скiльки перевiрки, якi вони мають проходити фактично щокварталу перед сплатою чергового внеску за цей папiрець. Бо ж безстроковiсть не робить лiцензiї безкоштовними.

Та якщо не зважати на цi невеличкi «прикрощi», беручи до уваги лише статистику, нинiшнiй уряд може увiйти у вiтчизняну iсторiю влади, як один iз найпродуктивнiших у частинi продукування дерегуляцiйних нормативiв. Нещодавно на цiй нивi вiдзначилося МВС, скасувавши обов’язковiсть отримання дозволу на замовлення печаток.

Та як свiдчить практика, чимало майстерень i надалi продовжують вимагати вiд замовникiв печаток наявностi окремого дозволу мiлiцiї. Правоохоронцi ж миттєво зорiєнтувавшись у ситуацiї i продовжують видавати жаданi папiрцi, але вже за окрему платню.

Справжнiм спрощенням було б повне скасування такої минувшини як печатка.

Примiром, у Швецiї, Швейцарiї, Австрiї, Бельгiї, Данiї, Фiнляндiї, Францiї, ба навiть Єгиптi всi документи затверджуються лише пiдписом керiвника компанiї або iншою вiдповiдальною особою (аби система працювала, створено окремий реєстр їх зразкiв).

I такий пiдхiд до справи видається цiлком логiчним: якщо компанiї не використовують печаток, їх не можна пiдробити або вкрасти з метою подальшого незаконного використання. Натомiсть у нас, в ситуацiї, коли попереднi дозволи офiцiйно скасованi, а печатки – нi, кiлькiсть порушень може тiльки зрости.

Очевидно, вважаючи, що цi «реформи» полегшать життя бiзнесу уряд вирiшив затягнути гайки: ввести 34 000 грн штрафу за одного неоформленого працiвника, з такою пропозицiєю нещодавно виступив мiнiстр соцiальної полiтики Сергiй Тигiпко. А вiце-прем`єр - мiнiстр iнфраструктури Борис Колєснiков пiшов iще далi, вiн пропонує садити пiдприємцiв, якi не оформляють спiвробiтникiв.

Заради справедливостi варто сказати, що урядова команда видає на гора не тiльки нiкому непотрiбнi рiшення. Останнє засiдання Кабмiну, було вкрай продуктивним. На ньому уряд затвердив i направив на розгляд до парламенту низку важливих для бiзнесу законопроектiв, що стосуються спрощення процедури вiдкриття i закриття пiдприємств.

Урядовi юристи запропонували скасувати вимогу щодо наявностi у новостворюваних пiдприємств мiнiмального статутного капiталу (виключення складають тiльки акцiонернi товариства). Якщо ця норма буде пiдтримана депутатами, власники нових компанiй зможуть самi вирiшувати, скiльки коштiв – одну гривню чи один мiльйон вкладати до статутного капiталу.

Що тiльки прибере для них зайвий клопiт. Бо ж наявнiсть значного статутного капiталу вже давно не є для потенцiйних кредиторiв гарантiєю повернення коштiв фiнансово неспроможним суб’єктом пiдприємницької дiяльностi: адже масово поширилася практика накачування статутних капiталiв «повiтрям». Примiром, засновникам пiдприємства нiщо не заважає оцiнити кiлька офiсних стiльцiв у мiльйон гривень, за рахунок яких i буде сформовано статутний капiтал.

Ще цiннiшими можуть стати новацiї, що змiнюють процедуру закриття пiдприємств. На сьогоднi, за пiдрахунками МФК, непрацюючими є близько 45% усiх зареєстрованих в країнi пiдприємств (або близько 570 тис). Їх власникам простiше утримувати їх, постiйно наражаючись на податковi перевiрки, анiж розпочати лiквiдацiйну процедуру.

Бо ж, по-перше, лiквiдацiя - це доволi дороге задоволення (за нинi дiючими правилами компанiї iз рiчним обiгом понад 4250 тис грн. мають пройти аудиторську перевiрку, що коштує вiд 5 до 10 тис грн.). По-друге, ця процедура може розтягнутися на роки. Аби поставити крапку на бiзнесi, власник має отримати довiдку податкової про вiдсутнiсть заборгованостi iз сплати податкiв. Але податкiвцi зазвичай не поспiшають перевiряти пiдприємство, що лiквiдується. А вiдтак i видавати жадану довiдку.

Урядовий законопроект пропонує скасувати обов’язкове проведення аудиту, а також нотарiального посвiдчення лiквiдацiйного балансу i рiшення про закриття пiдприємства. Окрiм цього, документ встановлює граничнi термiни для кредиторiв (в тому числи i податкових органiв) щодо пред’явлення вимог боржнику, що лiквiдується. Утiм, як свiдчить практика, пiд час доопрацювання законопроектiв iз них почасти зникають найбiльш потрiбнi для пiдприємництва норми, а їх мiсце займають положення, вигiднi чималiй армiї контролерiв.

Та гiрше за все, що декларуючи свою турботу про вiтчизняний бiзнес, влада насправдi задовольняє потреби лише незначної кiлькостi його представникiв.

Чи не найголовнiшою проблемою усiх вiтчизняних пiдприємств є повернення ПДВ. Уряд помпезно запровадив автоматичне вiдшкодування, але тiльки для 24 пiдприємств. Хоча МВФ наполягає на тому, щоб в такому режимi цей податок вiдшкодовувався принаймнi 90% українських компанiй.

У своєму бажаннi захистити iнтереси певних компанiй влада навiть вдається до безпрецедентних крокiв. Примiром, кiлька мiсяцiв тому уперше офiцiйно засекречено iнформацiю про пiдприємства, яким надається право на пiльгових умовах ввозити енергоефективне обладнання.

Не кажучи вже про те, що у цьому роцi саме найбагатшi українцi фактично отримали право не сплачувати податки iз власних доходiв. Оскiльки почасти вони не отримують зарплатнi, а основнi доходи формуються за рахунок розмiщення коштiв на депозитах i операцiй iз цiнними паперами, якi за Податковим кодексом не обкладаються податками.

Автор : Павло Контрактович

Источник : http://texty.org.ua/
Погода
Реклама
Новини RSS
Реклама
•  Copyright © 2011-2018. belogorodka.info. All Rights Reserved
•  Design © 2006-2018 Studio F26